29–30 травня в Університеті Казимира Великого в Бидгощі (Республіка Польща) відбуласяМіжнародна наукова конференція «Людина в економіці та суспільстві 5.0: нові освітні та професійні виклики в епоху розвитку ШІ», що стала надзвичайно важливою подією для наукового світу, сфери освіти, технологій та ринку праці.

Головний організатор Конференції – кафедра педагогіки праці та андрагогіки факультету педагогіки Університету Казимира Великого. Конференція проходила під почесним патронатом мера міста Бидгощ та маршалка воєводства Куявсько-Поморського, Комітету наук педагогічних Польської академії наук, ректора Університету Казимира Великого.

Вибір теми конференції обумовлений необхідністю осмислення стану людини у світі новітніх технологій, зокрема ШІ. Мета зібрання – організувати науково-освітній простір для фахового діалогу про виклики, що постають перед освітою, працею та людською ідентичністю в епоху штучного інтелекту.

Подія зібрала понад 100 спікерів, відомих науковців і представників бізнесу з Польщі, Італії, Великої Британії, США, Туреччини, Сербії, Канади.

Відкриття й урочисте привітання учасників були продумано-оригінальними. В них організатори поєднали минуле, сучасність і майбутнє: від Короля Казимира – Патрона Університету, до цифрового аватара – Atos Poland Global Services Sp. z o.o.

Головною ідеєю конференції, концептуальним ядром, що визначили її зміст і цінність стала така теза: «Сучасний світ освіти, праці та технологій перебуває на переломному етапі. Трансформації, пов′язані з розвитком штучного інтелекту, цифровізацією, трансформацією економіки та суспільства 5.0, ставлять ключові питання щодо майбутнього людини – її ролі, ідентичності та місця в динамічно мінливій реальності. Міжнародна наукова конференція «Людина в економіці та суспільстві 5.0. Нові освітні та професійні виклики в епоху розвитку ШІ» – це простір для міждисциплінарних роздумів, обміну досвідом та пошуку відповідей на ці питання». 

Ключові напрями конференції охопили широке коло проблем: трансформація освіти, праці та лідерства у контексті технологій; інтеграція VR /AR /AI (віртуальної реальності /доповненої реальності /штучного інтелекту) у вищу освіту; роль навчання впродовж життя у суспільстві 5.0; адаптація покоління Z до нових реалій; психосоціальні виклики цифрової доби.

Не залишилися поза увагою учасників конференції і ювілеї – 50-річчя Університету Казимира Великого в Бидгощі і 25-річчя кафедри педагогіки праці та андрагогіки. Спогадами про історію кафедри, її засновника, доктора Honoris CausaЗигмунта Вятровського поділився завідувач кафедри, професор Ришард Герлях. 

На початку пленарного засідання представник НАПН України професор Лариса Лук’янова виконала почесну місію – передала вітання учасникам конференції від імені президента Національної академії педагогічних наук України академіка Василя Кременя та за його дорученням вручила медаль НАПН України «Григорій Сковорода» Ришарду Герляху –завідувачу кафедри педагогіки праці та андрагогіки Університету Казимира Великого в Бидгощі, доктору гуманітарних наук у галузі педагогіки, професору суспільних наук, за вагомий особистий внесок у розвиток освітніх наук та активну участь у польсько-українському /українсько-польському співробітництві в галузі освіти і науки.

Пленарну сесію,яку модерувала Лариса Лук’янова разом із професором Ришардом Герляхом, відкрили провідні науковці Польщі: проф. Стефан Квятковський (APS, Варшава) доповів про виклики ШI у підприємстві; проф. Міхал Кліховський (UАМ, Познань) представив розмисли про науку в добу штучного інтелекту; проф. Яцек Пижальський (UАМ, Познань) виступив з перспективами застосування генеративного штучного інтелекту в освіті; проф. Славомір Банашак (UАМ, Познань) окреслив проблеми освіти й економіки в суспільстві 5.0.

Панельні дискусії стали серцем конференції. Найбільш активно обговорюваними темами були такі: «Нові компетенції – нові виклики» за участю представників HR, бізнесу, ІТ і науки; «Між людиною та алгоритмом» – про баланс технологій і гуманності в освіті й праці; «Лідерство і справжність в добу інтелектуальних технологій» – про майбутнє управлінців. Вони підтвердили, що інтелектуальні технології спонукають переосмислювати професійні завдання й компетенції.

На одній із панельних дискусій «Між людиною та алгоритмом. Нові межі й можливості освіти та праці в епоху штучного інтелекту» доктор інж. Кшиштоф Симеля торкнувся питання польсько-українських досліджень ШІ у вищій освіті й науці: виклики, ставлення, перспективи.Зокрема було презентованопроміжні результати дослідження, які проводять спільно Лариса Лук’янова і Кшиштоф Симеля. Так, у межах транскордонної академічної співпраці польські й українські науковці реалізують спільний дослідницький проєкт, присвячений проблемам і перспективам використання штучного інтелекту в системі вищої освіти та науковій діяльності обох країн. Дослідження має на меті вивчення ставлення студентів, викладачів і дослідників до ШІ, зокрема очікувань, рівня обізнаності, готовності до застосування новітніх технологій, а також побоювань щодо етичних і професійних наслідків.

Кшиштоф Симеля акцентував на схожих викликах, перед якими постають обидві країни, а також на важливості міжкультурного діалогу та спільного вироблення інноваційних підходів до впровадження ШІ у вищій освіті й науці. Особливу увагу приділено порівнянню контекстів: як польська, так і українська освітні системи зазнають впливу динамічних змін, спричинених цифровізацією, глобальними технологічними трендами та специфікою соціально-політичних реалій.

По-перше, лідер майбутнього – це не лише стратег, але, й передусім, емоційно компетентна людина. Лідерство в епоху суспільства 5.0 базується не лише на технологіях, що підтримують рішення, а й на здатності будувати стосунки, довіру та відчуття сенсу між членами команди.

По-друге, компетентності майбутнього – це не лише технічні навички, а й здатність навчатися, мислити та діяти в умовах невизначеності.

Технології змінюють ринок праці, але саме людина має свободу дій, має мудро використовувати інструменти, для підтримки і сприяння розвитку.

По-третє, освіта має не лише йти разом зі змінами, але й активно брати участь у їх творенні. Потрібні системи освіти, які не лише навчають користуватися технологіями, а й готують людей до їх ефективного, етичного, відповідального, гуманного застосування.

Цілком логічно експертні сесії (6 тематичних блоків) охопили такі питання: цифрової освіти і етики ШI, виклики покоління Z і гібридного навчання, психічного здоров’я, самотності, вигорання у цифровому середовищі, гендерної нерівності в техносфері, стратегій адаптації освітніх систем до викликів міграції та війни.

 Окрему увагу було приділено демонстраціям інновацій: виступ цифрового аватара Atos Poland, зустрічі з роботами Sanbot і терапевтичним роботом Фокою PARO.

За підсумками конференції вийде тематичний випуск наукового журналу Szkoła-Zawód-Praca, де буде представлено напрацювання учасників.

Конференція стала не лише науковим, а й міжкультурним простором діалогу, в якому обговорено гуманістичні й технологічні перспективи розвитку освіти дорослих, педагогіки праці, лідерства, психічного благополуччя та етики в епоху ШI.

Два дні конференції залишили відчуття глибокого натхнення і віри в те, що навіть у світі алгоритмів саме людина залишається головним сенсоутворювальним центром. Майбутнє формуємо саме зараз – у спільному мисленні, навчанні та сміливих рішеннях.

Попереду – нові горизонти співпраці, ідеї для досліджень і дійсно людяне майбутнє в добу ШІ.

Лариса ЛУК’ЯНОВА,

директор Інституту педагогічної освіти

 і освіти дорослих імені Івані Зязюна

НАПН України,

доктор педагогічних наук, професор,

академік НАПН України

Кшиштоф СИМЕЛЯ,

керівник напряму Центру досліджень 

професійної освіти та управління інноваціями 

 в Дослідницькій мережі Лукасєвича – 

 Інститут технологій експлуатації, 

 доктор інж. (Радом, Польща)