Ірина ДРАЧ

директор Інституту вищої освіти

НАПН України,

доктор педагогічних наук, професор

Унікальною ініціативою Міністерства освіти і науки України у 2025 році стала Програма професійного розвитку академічних менеджерів (далі – Програма), реалізацію якої спрямовано на зміцнення інституційної спроможності закладів вищої освіти України та сприяння освітнім реформам. Програму реалізує Британська Рада у межах спільного проєкту МОН України та Світового банку «Удосконалення вищої освіти в Україні заради результатів» (Ukraine Improving Higher Education for Results Project – UIHERP). Ця перша загальнодержавна програма професійного розвитку академічних управлінців має стати поштовхом до ініціатив, що сприятимуть якісним змінам університетського середовища завдяки справжньому лідерству. Результатом Програми до середини 2026 року має стати приблизно 1000 підготовлених академічних менеджерів з питань трансформацій у вищій освіті, належного врядування, стратегічного та фінансового менеджменту, управління персоналом, інтернаціоналізації та інституційних змін. 

Міжнародний компонент програми забезпечуватимуть кейси від закордонних партнерів. Крім того, Програма створює майданчик для регулярного прямого діалогу між посадовцями МОН України та освітянами – для поширення, обговорення та підтримки ініціатив освітньої політики. Академічні менеджери – проректори, декани, заступники деканів, директори та заступники директорів інститутів, завідувачі кафедр, керівники адміністративних підрозділів тощо – відібрані на конкурсних засадах та сформували 71 команду. На тренінгах вони опановуватимуть сучасні підходи до управління закладами вищої освіти і одночасно працюватимуть над упровадженням власних ідей і рішень у практику управління в університетах. Презентація інституційних проєктів команд відбудеться на міжнародній конференції, а їхня подальша реалізація стане предметом уваги і після завершення тренінгового етапу.

З 2 квітня по 26 квітня 2025 року у Києві, Львові та Дніпрі одночасно стартував перший цикл Програми, протягом якого 450 керівників із 61 закладу вищої освіти України розпочали навчання у сферах стратегічного планування, інтернаціоналізації, управління персоналом.

До реалізації Програми в якості  експертів залучено наукових співробітників Інституту вищої освіти НАПН України: директора Інституту Ірину Драч, г.н.с. відділу взаємодії університетів і суспільства Олену Оржель, с.н.с. відділу взаємодії університетів і суспільства Наталію Шофолову, радника при дирекції Інституту Світлану Калашнікову (керівника експертної групи Програми). Впроваджуючи результати наукових досліджень, науковці Інституту проводять тренінги з університетської автономії, врядування та лідерства, відкритої науки, напрямів взаємодії та моделей комунікації університетів з громадами, соціальної відповідальності та третьої місії університетів.

Проблемі підвищення дослідницької спроможності університетів у межах реалізації Програми був присвячений тренінг «Наука як стратегічний пріоритет. Відкрита наука». Під час тренінгу було зазначено, що проблеми підвищення якості дослідницької діяльності в університетах, наближення дослідницької сфери і реального сектору економіки перебувають у центрі уваги МОН України.

Для визначення актуальних напрямів досліджень в українських університетах було проаналізовано ключові тренди Європейського Союзу: вплив геополітики; економічні виклики, які пов’язані з геополітичною фрагментацією та переходом до кліматичної нейтральності; демографічний виклик, що стоїть перед Європою; екологічні та кліматичні кризи; енергетичний перехід; прагнення до рівності жителів ЄС; технологічне прискорення та конвергенція; нерівність у доступі до медичної допомоги та ресурсів; зміни в середовищі, в якому ми живемо;загрози демократії. І саме наука, довгострокова стійкість транснаціональної співпраці між університетами у сфері досліджень та інновацій має знаходити відповіді на поставлені перед європейською спільнотою виклики.

Для пришвидшення шляху від досліджень до інноваційпріоритетом політики Європейської комісії та стандартним методом роботи у межах її програм фінансування досліджень та інновацій визначено Відкриту науку (OpenScience), оскільки це покращує якість, ефективність та оперативність досліджень. Відкриту науку як вільне переміщення знань у Європейському Союзі розглядають як п’яту свободу, що доповнює чотири основних (свободи пересування товарів, послуг, осіб і капіталу).

Відкрита наука є невід’ємною частиною способу реалізації проєктів, що фінансуються через Horizon Europe. Дві ключові концепції лежать в основі відкритого наукового підходу до проектів Horizon Europe:

–                    принципи FAIR (F – відшукуваність, A – доступність, І – сумісність, R – повторне використання);

–                    знання мають бути «відкритими наскільки можливо та закритими наскільки необхідно».

Європейською асоціацією університетів, що активно сприяє впровадженню Відкритої науки, визначено три ключові пріоритети для європейських університетів:

–                    універсальний та безстроковий відкритий доступ до наукових результатів у справедливій екосистемі наукових публікацій;

–                    відшукувані, доступні, сумісні та придатні до повторного використання дані досліджень;

–                    інституційні підходи до оцінки дослідження відповідно до принципів Відкритої науки.

Для реалізації національної політики щодо впровадження Відкритої науки розроблено Національний план щодо відкритої науки, основними завданнями якого визначено такі:

–                    відкритий доступ до наукових результатів та науково-технічної інформації;

–                    забезпечення відкритого доступу до дослідницької інфраструктури;

–                    створення умов для проведення ефективної роботи з науково-технічною інформацією та об’єктами дослідницької інфраструктури, що наявні у відкритому доступі;

–                    популяризація науки, поширення наукових знань та залучення громадян до участі в науковій та науково-технічній діяльності;

–                    удосконалення системи оцінювання якості наукової та науково-технічної діяльності;

–                    підвищення рівня поінформованості та формування компетентності з питань відкритої науки.

Інтеграція України у Європейський дослідницький простір, а також реалізація принципів відкритої науки вимагає створення у ЗВО та наукових установах відповідної сприятливої екосистеми відкритих наукових (дослідницьких) практик, як важливого механізму забезпечення якості наукової і науково-технічної діяльності. Управління науковими (дослідницькими) даними є обов’язковою складовою будь-якого сучасного наукового дослідження. Відкриття даних підвищує прозорість, відтворюваність і перевірку результатів наукового дослідження, сприяє ефективній експертній оцінці. Завдяки вільному доступу до даних можна перевірити достовірність інформації, перевірити результати і уникнути будь-яких проявів фабрикації або фальсифікації, а також дублювання дослідницьких зусиль. Належне управління науковими (дослідницькими) даними відповідає поточним вимогам наукових фондів і наукових журналів. Поширеним принципом належного управління науковими (дослідницькими) даними є відкритість даних у межах можливого і закритість у межах доцільного. Такий підхід підвищує мотивацію для обміну ресурсами між науковими працівниками і прозорість наукової роботи, уможливлює відкриту експертну оцінку і сприяє відкритому поширенню не лише наукових публікацій, але й наукових (дослідницьких) даних.

Програма професійного розвитку академічних менеджерів триває. 22 травня директор Інституту вищої освіти НАПН України Ірина Драч провела тренінг «Наука як стратегічний пріоритет. Відкрита наука», у якому взяли участь команди шести університетів України.

Команди Національного університету біоресурсів та природокористування, Київського національного університету технологій та дизайну, Сумського національного аграрного університету, Національного університету «Чернігівська політехніка», Білоцерківського національного аграрного університету, Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка, не зважаючи на міжгалузеву відмінність у дослідженнях, із зацікавленням опановували принципи і форми втілення діяльності за напрямом «Відкрита наука».

Для визначення фокусу на прорив (яким чином університетам визначати пріоритетні дослідження) проаналізовано сценарії майбутнього науки для політик в Європі, до яких, окрім Відкритої науки, віднесено такі: проведення досліджень та впровадження інновацій, спрямованих на вирішення суспільних викликів; партисипативна наука; використання підходів, заснованих на даних, та штучного інтелекту; аналіз даних та формування доказів для прийняття рішень органами влади. Було розглянуто кращі практики європейських університетів щодо впровадження Відкритої науки та обговорено рекомендації для українських університетів.

Під час тренінгу обговорено такі актуальні питання:

·                 проблеми розвитку науки та інновацій в університетах з огляду на ключові тренди Європейського Союзу;

·                 використання потенціалу Відкритої науки для підвищення ефективності досліджень та скорочення шляху від досліджень до інновацій;

·                 визначення в університетах пріоритетних досліджень та популяризації їх результатів у суспільстві.

Учасники тренінгу активно долучилися до обговорення та дискусій щодо проблем і перспектив розвитку науки в університетах.

Як відмітили учасники, цінність тренінгу полягала у рефлексії щодо удосконалення дослідницької діяльності, зокрема, впровадження Відкритої науки, командній роботі та генеруванні нових ідей, можливості обміну досвідом між університетами.