20 листопада Національна академія педагогічних наук провела методологічний семінар, присвячений больовій точці української освіти — розриву між тим, чого навчають в університетах, і тим, що потрібно роботодавцям. Учасники не обмежилися констатацією проблеми, а запропонували конкретні рішення. Семінар  «Тенденції  та  особливості  взаємодії  вищої  освіти  й  ринку праці в умовах війни та повоєнного  відновлення  України»  зібрав науковців,  ректорів  вишів,  представників  бізнесу  і державних  інституцій. У пленарному засіданні — 12  доповідей,  у  шести  секціях  — близько 100 учасників. Мета амбітна:  не  просто  обговорити  проблему, а вийти з рекомендаціями, які працюватимуть. «Нинішня  дискусія  по  суті  піднімає  проблему  формування  людського  капіталу  України,  розвитку  вищої  освіти,  поступу  українського  суспільства  у  повоєнний період,  —  сказав,  відкриваючи  захід,  президент  НАПН  України  Василь  Кремень.  —  Економіка  після  війни  відрізнятиметься  від  довоєнної,  що  природно  впливає  на ринок  праці.  Надзвичайно  важливою  проблемою  залишається якість освіти, і тут освітяни не можуть обійтися без тісної співпраці із виробництвом, з різними галузями економіки. І максимальне залучення підприємців — і до створення програм навчання, і до практичних виробничих проєктів — те, без чого не можна обійтися».

Діагноз: розрив критичний

Цифри,  озвучені  на  семінарі,  вражають.  За  даними  опитування  роботодавців,  34  %  випускників  закладів  вищої  освіти  працевлаштовані на посадах, що взагалі не  потребують  вищої  освіти,  а  понад 45 % не мають кваліфікаційних навичок відповідного рівня.

Олексій  Мірошниченко,  президент  Конфедерації  роботодавців України, навів ще драматичніший показник:  зі  140  тисяч  випускників ЗВО, які влаштувалися на роботу у 2018–2022 роках, значна частина опинилася в розділах класифікатора професій 4–9 — там, де вища освіта не потрібна. А 10 500 осіб після елітарного диплома стали робітниками третього розряду.

«За  фахом  працює  десь  27%, частково  за  фахом  —  максимум 30 %, не за фахом — 43 %», — констатував  Анатолій  Кінах,  голова Об’єднання  організацій  работодавців  України,  президент  Українського  союзу  промисловців  і  підприємців. Він назвав речі своїми іменами: «Поки держава не розробить стратегію розвитку і наше місце у глобальному розподілі праці, про перспективи вищої освіти говорити марно».

Читати далі за посиланням:  https://svit.kpi.ua/%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D0%B2-2/

Газета «Світ», № 2 (1350), січень, 2026 р.