6-7 листопада 2025 року на базі Хмельницького національного університету відбулася ХІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Професійне становлення особистості: проблеми і перспективи». Циклічність цієї конференції, її проведення впродовж чверті віку стала можливою завдяки системній співпраці Національної академії педагогічних наук України, Інституту професійної освіти НАПН України, Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України з Хмельницьким національним університетом.

Організаторами конференції виступили: Міністерство освіти і науки України, Національна академія педагогічних наук України, Відділення професійної освіти і освіти дорослих НАПН України, Хмельницький національний університет, Інститут професійної освіти НАПН України, Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, Наукове педагогічне товариство «Польща-Україна», Академія прикладних наук Стефана Баторія (Республіка Польща), Університет Марії Кюрі Склодовської в Любліні (Республіка Польща); Люблінська політехніка (Республіка Польща), Сілезька академія (Республіка Польща); Братиславський університет економіки і менеджменту (Словацька Республіка).

Науково-практична конференція охопила наукові товариства із різних країн, зокрема України, Польщі, Азейбаржану. Конференція була проведена у змішаному форматі, що уможливило активне залучення понад 600 науковців, дослідників, педагогів, здобувачів вищої освіти зі 115 закладів освіти.

Конференція вкотре об’єднала провідних вітчизняних і зарубіжних науковців, педагогів закладів загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, здобувачів вищої освіти, які займаються актуальними проблемами професійного становлення особистості.

Відкрив ХІІІ Міжнародну науково-практичну конференцію «Професійне становлення особистості: проблеми і перспективи» ректор Хмельницького національного університету Сергій Матюх, який наголосив на важливості розвитку людського потенціалу, зокрема на значенні професійного становлення особистості, особливо у період російсько-української війни. Адже перед науковцями і педагогами в умовах сьогодення, що пов’язані з війною та повоєнною відбудовою країни, стоїть чимало нових викликів. Хвилиною мовчання всі присутні вшанували пам’ять полеглих   захисників та захисниць нашої Батьківщини, а також мирних жителів, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації.

Із вітальним словом до присутніх звернувся директор Департаменту освіти та науки Хмельницької обласної військової адміністрації Олександр Пунда, який зазначив, наскільки важливим та складним є процес формування особистості у контексті впливу на нього різних чинників (біологічні, соціальні, психологічні, духовні тощо), що визначають успішність подальшої реалізації фахівця у соціумі та у професійній діяльності.

З вітальним словом до учасників конференції звернувся президент НАПН України Василь Кремень, наголосивши на актуальності проблеми професійного становлення особистості в умовах інноваційного типу прогресу, а також в  умовах війни та повоєнної відбудови нашої держави. Акцентував увагу на тому, що пріоритетним завданням освіти є забезпечення умов для підготовки конкурентоспроможного фахівця, здатного до швидкої адаптації в сучасному світі. Зауважив, що після закінчення війни надважливим завданням буде професійна допомога для адаптації військовим до цивільного життя.

 У вітальному слові голова Вченої ради Хмельницького національного університету, доктор технічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України Микола Скибазазначив, що важлива роль у започаткуванні конференції, її розвитку, вдосконаленні належить Неллі Ничкало, академіку-секретарю Відділення професійної освіти і освіти дорослих Національної академії педагогічних наук України, доктору педагогічних наук, професору, дійсному члену (академіку) НАПН України, Почесному доктору (HONORIS CAUSA) Хмельницького національного університету та Ігорю Каньковському, доктору педагогічних наук, доценту, завідувачеві кафедри технологічної та професійної освіти і декоративного мистецтва (1999-2016 рр.) Хмельницького національного університету. Микола Скиба наголосив, що конференція стала науковим майданчиком для обміну досвідом, обговорення актуальних питаньтапошуку шляхів удосконалення процесу професійного розвитку людини.

Традиційно під час конференції було відзначено громадською відзнакою Хмельницького національного університету «Срібна медаль Василя Зеньковського» провідних науковців й педагогів. Зокрема за значний особистий внесок у розвиток педагогічної науки нагороджено дійсного члена (академіка) НАПН України, доктора політичних наук, професора Костянтина Ващенка та професора, доктора хабілітованого, директора Інституту менеджменту і соціальних питань Університету імені Комісії Народної освіти у Кракові Норберта Герарда Пікулу. За педагогічний менеджмент нагороджено професора, професора кафедри міжнародної комунікації та політології Хмельницького національного університетуВіталія Третька.

Учасники науково-практичної конференції обговорили нові виклики у науково-методичному супроводі розвитку професійної освіти і умовах війни, спричинені повномасштабною російською військовою агресією проти України, що ускладнюють розвиток освітньої галузі в сучасних умовах: значні руйнування й пошкодження мережі закладів професійної і вищої освіти; неадаптованість освітніх програм і строків навчання до потреб воєнної економіки та повоєнної відбудови країни; низька мотивація соціальних партнерів до участі в організації підготовки виробничого персоналу; низький рівень соціального статусу педагогічних працівників; використання інфраструктури закладів освіти для розміщення внутрішньо переміщених осіб; недостатній рівень забезпечення сучасною навчальною, навчально-методичною літературою й цифровими освітніми ресурсами тощо.

Водночас наголошувалося на необхідності трансформації освітньої галузі й визначенні перспективних напрямів відновлення повоєнної економіки, розширення співпраці закладів освіти з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, роботодавцями та формування нової парадигми професійної орієнтації населення як чинника інноваційного розвитку держави в умовах глобалізаційних та євроінтеграційних процесів. Зазначалась важливість людського капіталу й інноваційної, високотехнологічної і високомотивованої європейської інтеграції та співпраці із європейськими партнерами для подальшого спротиву російській агресії в Україні і захисту української нації в ім’я спільного Європейського майбутнього.

Зверталася увага на тому, що професійне становлення особистості може відбуватися успішно, якщо ґрунтуватиметься на інноваційних ідеях та фундаментальних працях вітчизняних і зарубіжних учених, які наведені, зокрема в матеріалах методологічних семінарів НАПН України: «Концептуальні засади розвитку освіти дорослих: світовий досвід, українські реалії і перспективи» (2018 р.), «Інформаційно-цифровий освітній простір України: трансформаційні процеси і перспективи розвитку» (2019 р.), «Розвиток обдарованої особистості: світовий та вітчизняний контекст» (2021 р.), «Шляхи і механізми підвищення конкурентоспроможності університетів України» (2021 р.), «Науково-методичне забезпечення розвитку професійної освіти в умовах нових технологічних і економічних викликів» (2022 р.), «Національно-патріотичне виховання дітей та молоді в умовах воєнного стану та повоєнного відновлення України: стратегії і завдання» (2023 р.), «Розвиток національної професійної освіти в умовах війни, повоєнного відновлення та євроінтеграції України» (2024 р.), «Тенденції та особливості взаємодії вищої освіти та ринку праці в умовах війни та післявоєнного відновлення України» (2025 р.), тематичних загальних зборів НАПН України тощо.

Учасники науково-практичної конференції дискутували щодо визначення теоретичних, методологічних і методичних засад професійної орієнтації й консультування особистості з кар’єрного розвитку  та підприємництва в умовах воєнного стану і повоєнної відбудови України. Були висловлені ключові ідеї щодо підготовки вчителів технологій, педагогів професійного навчання, андрагогів за сучасних цивілізаційних обставин та констатовано, що професійне становлення особистості є підґрунтям для сталого економічного розвитку держави і суспільства з урахуванням європейських цінностей.

Акцентовано увагу на важливості професійної підготовки вчителів технологій і педагогів професійного навчання в умовах сучасних викликів. Окреслено шляхи комплексного розв’язання наявних змістових, організаційних, методичних, матеріально-технічних і кадрових проблем успішного реформування освіти. Особливу зацікавленість викликали наукові здобутки польських вчених щодо проактивності як фактору досягнення успішної кар’єри, ролі людської праці в суспільстві, важливості гідності й зобов’язань в освіті майбутніх педагогів.

Зазначалася важливість науково-методичного забезпечення розвитку професійної освіти в умовах цифровізації суспільства. Активно обговорювались результати наукових досліджень щодо створення віртуальних лабораторій у системі професійної освіти, можливостей підходів до використання віртуальної реальності в освітньому процесі, що сприятиме модернізації професійної освіти для індустрії і суспільства 5.0.

Відповідно до програми роботи конференції проведено два пленарних засідання, вісім секційних засідань за такими тематичними напрямками: «Теоретико-методологічні засади професійного становлення й розвитку особистості», «Модернізація професійної освіти для індустрії і суспільства 5.0», « Професійна орієнтація й консультування особистості з кар’єрного розвитку та підприємництва», «Педагогічна і мистецька освіта у цифровому суспільстві», «Професійна підготовка вчителів технологій і педагогів професійного навчання в умовах сучасних викликів», «Освітні втрати в умовах війни», «Професійна підготовка андрагогів для роботи з різними категоріями дорослого населення», «Професійний розвиток особистості в неформальній освіті», «Професійна освіта і навчання різних категорій дорослого населення для сучасного ринку праці», «Вітчизняний і зарубіжний досвід забезпечення якості професійної й вищої освіти».

За результатами обговорення проблем науково-методичного забезпечення професійного становлення особистості в умовах нових викликів запропоновано такі рекомендації:

Національний рівень: 

• сприяти: оновленню законодавчого та нормативно-правового забезпечення розвитку професійної освіти й освіти дорослих, прискоренню прийняттям Верховною Радою України Закону України «Про освіту дорослих»; розробленню й більш широкому громадському обговоренню із залученням всіх зацікавлених сторін законопроектів щодо професійного становлення та кар’єрного зростання особистості в сучасних умовах;
• підвищити рівень забезпечення реалізації Законів України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про професійну освіту», основних положень Стратегії сталого розвитку «Україна–2030», Програми діяльності Кабінету Міністрів України «Український прорив: для людей, а не політиків», Національної доктрини розвитку освіти, Концепції професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації незайнятого населення, Концепції державної системи професійної орієнтації населення, а також «Положення про професійну орієнтацію молоді, яка навчається», інших законодавчих актів, нормативно-правових документів, державних програм, пов’язаних із підтримкою на рівні держави стратегій, програм, методик і технологій особистісного, професійного становлення, учнівської молоді, кар’єрного зростання кваліфікованих робітників і фахівців;
• оновлювати законодавче та нормативно-правове забезпечення розвитку загальної середньої, професійної, фахової передвищої, вищої освіти; сприяти розробленню законодавчих актів, нормативних документів, що визначають правовий статус змішаного навчання, використання цифрових освітніх ресурсів; розробленню нормативних документів, що визначають правовий статус змішаного навчання, використання цифрових освітніх ресурсів; створювати потужні освітні заклади за територіальним та галузевим критеріями, розширювати автономію закладів освіти та економічну самостійність; впроваджувати технології маркетингового управління та проєктного менеджменту; передбачити встановлення співвідношення підготовки фахівців на академічному і професійному рівнях;
• назву освітньої галузі «Освіта ⁄Педагогіка» залишити без змін під час оновлення переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти;
• у розробленні державних програм щодо освітньої галузі враховувати значущість особистісного і професійного становлення суб’єктів освітніх процесів, професійного розвитку й кар’єрного зростання кваліфікованих робітників, фахівців, педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників, регіональні особливості та ресурсне забезпечення професійного розвитку громадян сільських, селищних та міських населених пунктів;
• активізувати впровадження наукових і педагогічних інновацій, покликаних підвищувати ефективність професійної підготовки майбутніх фахівців відповідно до потреб ринку праці воєнного часу та реалізації проєктів  Плану відновлення України;
• у визначенні пріоритетів і цільових орієнтирів діяльності сучасних закладів загальної середньої, професійної, фахової передвищої і вищої освіти зосереджувати увагу на необхідності виховання національної свідомості, формування таких рис особистості майбутнього фахівця: креативність, підприємливість, професійна мобільність, здатність до безперервного навчання, вибору професії, кар’єри відповідно до особистих нахилів, здібностей, інтересів, володіння англійською мовою як мовою глобального спілкування тощо;
• сприяти забезпеченню державної підтримки особистісного, професійного й кар’єрного зростання, професійної підготовки, зокрема осіб з особливими потребами та інвалідністю, безробітних, а також державної підтримки програм і проєктів у сфері освіти дорослих, особливо закладів освіти та культури, громадських організацій, що опікуються неформальною освітою; безперервній професійній освіті впродовж життя задля розвитку професійного потенціалу кожної людини на основі індивідуальної освітньої траєкторії;
• сприяти вирішенню завдань щодо методологічного дозрівання вчених на різних етапах їх життєдіяльності

Регіональний рівень: 

• сприяти розробленню та використанню новітніх досягнень, які поліпшують технологічні характеристики трудового процесу і стимулюють трудову активність працівників, ураховують вимоги щодо безпеки, використання зовнішніх та внутрішніх ресурсів особистості, сприяють соціалізації людини, активізують її саморозвиток, самоосвіту, забезпечують розкриття потенційних можливостей здобувачів освіти, передбачають суб’єкт-суб’єктну взаємодію, діалогічність навчання на основі співпраці, співтворчості;
• конкретизувати можливості подальшої професіоналізації освіти в Україні на основі підтримки міжсекторної взаємодії, розширювати співробітництво між роботодавцями та закладами освіти; підтримувати розвиток місцевих ініціатив, залучення громадських організацій щодо проведення заходів з професійного становлення здобувачів освіти;
• залучати представників територіальних громад і громадських організацій, недержавних установ до визначення переліків освітніх та інших суспільно значущих послуг, сприяти забезпеченню громадським організаціям рівних можливостей щодо участі у конкурсах на надання освітніх та інших суспільно значущих послуг;
• забезпечувати підтримку та реалізацію регіональних, муніципальних програм щодо освіти, професійної кар’єри, молодіжного підприємництва, активної реабілітації, оздоровлення осіб з особливими потребами, налагоджувати співпрацю органів державної влади і місцевого самоврядування, громадських організацій для забезпечення права на освіту людям з інвалідністю з метою їх інтеграції в соціальне життя суспільства;
• сприяти розвитку неформальної освіти для тимчасово переміщених осіб, а також для осіб, які мають обмежений доступ до ринку освітніх послуг; ініціювати перехід на персоніфіковану модель підвищення кваліфікації педагогічних працівників з наданням можливості вибору індивідуальних освітніх програм;
• удосконалювати систему оцінювання якості підготовки фахівців із урахуванням необхідності розроблення відповідного діагностичного інструментарію.

Інституційний рівень:

• посилити увагу до національно-патріотичного виховання і морально-духовного становлення особистості у професійній і вищій школі шляхом введення спецкурсів;
• вжити заходів для забезпечення якісної професійної підготовки фахівців на основі створення та запровадження державних стандартів та оновлення змісту з урахуванням новітніх виробничих і педагогічних технологій;
• сприяти підвищенню рівня проведення заходів (конференцій, вебінарів, круглих столів, робочих нарад, консультацій), спрямованих на покращення розвитку соціального партнерства, консолідацію зусиль місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, роботодавців, громадських об’єднань з метою забезпечення ринку праці кваліфікованими робітничими кадрами та фахівцями;
• забезпечити умови для стажування педагогічних працівників закладів професійної освіти на базі інноваційних виробництв регіону та галузевих навчально-практичних центрів;
• створювати необхідні матеріально-технічні, організаційні, психолого-педагогічні, дидактичні умови для впровадження відкритого та дистанційного професійного навчання;
• сприяти неперервному розвитку професійної компетентності керівників і педагогічних працівників закладів освіти;
• активізувати діяльність щодо використання у навчально-виробничому процесі інноваційних педагогічних технологій, дуальної форми навчання;
• підвищувати готовність педагогів до організації дистанційного професійного навчання, використання цифрових технологій у системі методичної роботи, у підвищенні кваліфікації з використанням різних форм самоосвіти, зокрема через систему науково-практичних заходів, що організовуються в Інституті професійної освіти НАПН України;
• висвітлювати діяльність педагогів-інноваторів з метою узагальнення й поширення педагогічного і виробничого досвіду щодо використання прогресивних технологій у практиці роботи закладів освіти;
• організовувати профорієнтаційні заходи (ярмарки професій, марафони робітничих професій, презентації професій, турніри знавців професій, семінари, професіографічні екскурсії на підприємствах, організаціях та установах, виставки художньої та технічної творчості) з метою підвищення престижності робітничих професій та соціального статусу робітника у суспільстві;
• продовжити роботу з виявлення, навчання та виховання обдарованої молоді закладів професійної освіти, сприяти їхній участі в обласних, всеукраїнських наукових і творчих конкурсах;
• конкретизувати зміст, мету і завдання роботи експериментальних майданчиків всеукраїнського та регіонального рівнів створених на базі інноваційних закладів професійної освіти за участі наукових співробітників Інституту професійної освіти НАПН України;
• активізувати роботу закладів освіти щодо впровадження результатів дисертаційних досліджень.

Ірина АНДРОЩУК,

Хмельницький національний університет