Олег Спірін, доктор педагогічних наук, професор, академік НАПН України, директор Інституту цифровізації НАПН України («Цифрова трансформація в освіті: штучний інтелект в освітньому просторі»);
Володимир Арешонков, доктор педагогічних наук, доцент, член-кореспондент НАПН України, Народний депутат України («Екосистема освіти в добу штучного інтелекту: між інновацією і нормативним порядком»);
Микола Пригодій, доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, заступник директора Інституту професійної освіти НАПН України («Науково-методичне забезпечення впровадження штучного інтелекту у закладах професійної освіти»);
Максим Назар, кандидат психологічних наук, старший дослідник,, в.о. завідувача лабораторії кіберпсихології Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України («Штучний інтелект у сфері психологічної підтримки: сучасні українські реалії»);
Ольга Петроє, доктор наук з державного управління, професор, завідувачка відділу дослідницької діяльності університетів Інституту вищої освіти НАПН України («Оцінювання та самооцінювання готовності університету до використання засобів штучного інтелекту»);
Руслан Малиношевський, кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник, заступник директора Інституту проблем виховання НАПН України («Упровадження Концепції виховання дітей та молоді в цифровому просторі»);
Світлана Скворцова, доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, завідувачка кафедри математики та методики її навчання Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського («Штучний інтелект як інструмент оптимізації професійної діяльності викладачів закладів вищої освіти»);
Любов Карташова, доктор педагогічних наук, професор, професорка кафедри освіти дорослих і цифрових технологій Університету менеджменту освіти НАПН України («Використання штучного інтелекту в освітньому процесі Університету менеджменту освіти»);
Олександр Скуловатов, учитель хімії та біології Міжнародної французької школи, м. Київ («З досвіду використання штучного інтелектуу викладанні природничих предметів у школі»).
На Зборах виступили також доктор технічних наук, професор, академік НАН України і НАПН України Михайло Згуровський і доктор історичних наук, професор, академік НАН України і НАПН України, віце-президент НАН України Олег Рафальський.
Постанова Загальних зборів НАПН України
Цифрова трансформація освіти:
штучний інтелект у сучасному освітньому просторі
Заслухавши доповідііноземного члена НАПН України, керівника Департаменту з питань освіти і навичок Організації економічного співробітництва і розвиткуА. Шляйхера та академіка НАПН України, директора Інституту цифровізації освіти О. Спіріна,а також виступи учасників загальних зборів НАПН України з проблемивпровадження штучного інтелекту (ШІ) в сучасний освітній простір, збори зазначають, що технології і сервіси ШІнині набувають стрімкого поширення у сфері освіти. У більшості країн світу використання ШІ в освітньому процесі перейшло від стадії експериментів та апробації до масового застосування.При цьому виокремлюються три ключові сфери застосування ШІ: персоналізація навчання; оцінювання освітніх результатів; сприяння ефективності освітньої діяльності. В умовах війни, в яких нині перебуває Україна, коли її освітня система вимушена функціонувати в змішаному форматі, запровадження технологій ШІ сприятиме підвищенню ефективності освітнього процесу, запобіганню освітніх втрат, індивідуалізації навчання.
Масштаби впровадження ШІ стрімко зростають. За останніми даними понад дві третини закладів освіти у світі планують інтегрувати інструменти ШІ в освітній процес до кінця 2025 р. Інтенсивно розвивається ринок освітніх ШІ-технологій. За даними досліджень більше половинивчителів у світі вже інтегрували ці технології в свою щоденну практику. У США понад 60 % учителіввикористовують ШІ-платформи для персоналізації навчання й оцінювання; близько 90 % студентів так чи інакше залучені до використання ШІ у навчанні. У сфері вищої освіти понад 80 % університетів світу вже експериментують із персоналізованими системами навчання, 75 % упровадили системи виявлення плагіату, 30% систематично користуються чат-ботами для задоволення освітніх запитів студентів.Упровадження ШІ в освітній процес супроводжується посиленням уваги до формування компетентностей здобувачів освіти і педагогів щодо роботи з його інструментами, спробами перегляду змісту освіти й технологій оцінювання з огляду на нові можливості організації освітнього процесу.
В Україні тренди впровадження ШІ в освітній процес відображають світові тенденції, хоча мають свої особливості,пов’язані з тривалою агресією росії, негативними впливами на психо-емоційний стан і когнітивні можливості учасників освітнього процесу. Результати опитування представників різних категорій учасників освітнього процесу, проведеного Інститутом цифровізації освіти НАПН України у 2025 р., засвідчують, що понад 87 % учителів тією чи іншою мірою використовують різні інструменти ШІ в своїй освітній практиці.Понад 83 % учнів звертаються регулярно або епізодично до сервісівгенеративного ШІ, розглядаючи їх як ресурс підвищення ефективності навчання, розширення доступу до нових знань, розвитку творчості. Більшість викладачів університетів засвідчила позитивне ставлення до ШІ, достатню обізнаність щодо його можливостей та прагнення використовувати ШІ для підвищення ефективності своєї освітньої і дослідницької діяльності. Водночас більшість із них не готова делегувати прийняття педагогічних рішень штучному інтелекту, розглядаючи його переважно як інструмент підтримки, а не заміни діяльності викладача. Результати опитування студентів демонструють також переважно позитивне, але виважене ставлення до використання технологій ШІ у навчанні. Більшість із них активно користується інструментами ШІ як засобом розширення доступу до інформації, автоматизації рутинної діяльності тощо.
Поряд із загалом позитивною оцінкою можливостей ШІ в удосконаленні освітнього процесу учасниками опитування вказано на низку ризиків неконтрольованого використання ШІ. До них віднесено: зниження мотивації до навчання; негативний вплив на розвиток критичного мислення; поширення академічної недоброчесності; зниження рівня сформованості в учнів ключових компетентностей. Серед основних перешкод, що стоять на шляху інтеграції ШІ в освітній процес, названо: традиційну інертність педагогів щодо впровадження нововведень; недостатній рівень цифрової компетентності педагогічних працівників; відсутність необхідного нормативного врегулювання використання ШІ в освіті; недостатнє науково-методичне забезпечення цього процесу.
В Україні зроблено перші кроки щодо нормативного врегулювання інтеграції ШІ в суспільну практику. Кабінетом Міністрів України схвалено Концепцію розвитку штучного інтелекту в Україні, впроваджуютьсяплани з поетапної її реалізації, втілюється Дорожня карта інтеграції України до єдиного цифрового ринку ЄС. Спільними зусиллями Мінцифри і МОН України за участі НАПН України розроблено рекомендації щодо впровадження та відповідального використання технологій ШІ як у закладах загальної середньої, так і закладах вищої освіти. Розвивається ринок ШІ-технологій для закладів освіти різних рівнів, які крім іншого враховують особливості їх використання в умовах воєнного часу та повоєнного відновлення України.
Збори відзначають, що важлива роль у науково-методичному забезпеченнізастосування ШІ в освітньому процесі належить Національній академії педагогічних наук України.Наукові установи академіїнаразі вжероблять певний внесок у дослідження освітніх можливостей ШІ та їх реалізацію, охоплюючи філософські, психологічні, дидактичні, управлінські та професійно-освітні аспекти. У 2024 р. в Інституті цифровізації освіти започатковано два прикладні наукові дослідження з цієї проблематики. У співпраці з МОН України інститутом адаптовано до реалій українського освітнього простору міжнародну програму «Штучний інтелект для молоді», розроблено навчальну програму«Основи штучного інтелекту» для учнів, підготовлено методичні рекомендації щодо використання сервісів ШІ у навчанні предметів природничої освітньої галузі, проводяться численні дистанційні курси, майстер-класи, тренінги для освітян і науковців з використання інструментів ШІ в освітній і науковій діяльності.За рахунок додаткових коштів, отриманих інститутом за результатами державної атестації наукових установ 2025 р., нині розпочато ще одне комплексне наукове дослідження з проблеми використання ШІ в освіті.
Окремі психолого-педагогічні аспекти впровадження ШІ в освіту опосередкованорозглядаються упроцесі виконаннянизки досліджень іншими науковимиустановами академії.Ідеться, зокрема, про когнітивні ризики, емоційні наслідки та етичні виклики застосування ШІ (Інститут психології імені Г.С. Костюка), вплив ШІ на розвиток особистості, інформаційну безпеку дитини (Український науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи), методичні підходи до використання інструментів ШІ у STEM освіті (Інститут педагогіки), розроблення моделей взаємодії «вчитель – ШІ-тьютор» (Інститут обдарованої дитини),особливості виховання дітей у цифровому просторі(Інститут проблем виховання) тощо.Інститут професійної освіти інтегрує технології ШІ в професійну підготовкуробітничих кадрів, розробляє цифрові платформи навчання, досліджує персоналізацію й автоматизацію освітнього процесу. УченіІнституту вищої освіти з’ясовують питання розвитку компетентностей щодо відповідального використання ШІ у науково-педагогічній діяльності, виявляють потенціал ШІ для відкритої науки та модернізації вищої освіти.Питання етичного використання ШІ складають основний зміст програми підвищення кваліфікації, що розробляється в Інституті педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна. В Університеті менеджменту освіти активно впроваджуються навчальні курси із ШІ-технологій, розробляються освітньо-професійні програми з підготовки педагогічних кадрів нового покоління.
Водночас загальні збори зазначають, що діяльність наукових установ академії з дослідження психолого-педагогічних проблем використання ШІ в освіті і науціще перебуває на початковому етапі і потребує її інтенсивного розгортання на засадах цілісності і системності.Постає необхідність у теоретичному обґрунтуванні та навчально-методичному забезпеченні різних моделей інтеграції технологій і сервісів ШІ в освітній процес, виявленні й урахуванні наявних ризиків упровадження ШІ в освітню сферу, запобіганні проявів академічної недоброчесності в освіті і науці, підвищенні компетентності педагогічних, науково-педагогічних та науковихпрацівників щодо застосування інструментів ШІ в освітньому і науковому процесах, урахуванні впливів ШІ на психічний розвиток дитини, креативність мислення тощо.Потребують поглибленого дослідження також проблеми використання сучасних інтелектуальних систем навчання, способів персоналізаціїосвітніх потреб здобувачів освіти за допомогою ШІ на різних її рівнях, зокрема з урахуванням особливостей функціонування вітчизняної освітньої системи в умовах воєнного стану та повоєнного відновлення країни.
Загальні збори
ПОСТАНОВЛЯЮТЬ:
1. Активізуватидослідженняз наукової підтримкицифрової трансформації освіти, розширивши цілеспрямовані пошуки можливостей використання ШІ в освітній сфері.Передбачити у плануванні наукових досліджень на найближчу і середню перспективу проведення дослідження з питань методології інтеграції технологій штучного інтелекту в сучасне освітнє середовище, розроблення науково-методичного супроводу використання ШІ в освітньому процесі,зокрема в умовах воєнного стану. З цією метою уточнити пріоритетні напрями наукових досліджень НАПН України.
Кремень В.Г., Луговий В.І., Топузов О.М.
академіки-секретарі відділень, керівники наукових установ, науково-організаційний відділ
І півріччя 2026 р.
2. Науковим установам НАПН України у межах досліджень, що виконуються, передбачити розроблення і впровадження науково-методичного забезпеченнязастосування ШІ-інструментів (асистентів педагогів, чат-ботів, автоматизованих систем оцінювання здобувачів освіти тощо)в освітньому процесі.
Академіки-секретарі відділень, керівники наукових установ
Постійно
3. Створити і поширити каталог сервісів ШІ для використання в освітній практиці тазабезпечити розвиток сучасного українського термінологічного апарату в сфері штучного інтелекту в освіті і здійснити відповідне наповнення Української електронної енциклопедії освіти.
Відділення академії,
Інститут цифровізації освіти
2026 р.
4. Удосконалити зміст і технології підвищення кваліфікації педагогічних, науково-педагогічних працівників та управлінців з використання штучного інтелекту в освітній і науковій діяльності, продовжити практику проведеннядистанційних курсів, майстер-класів, тренінгів для освітян.
Відділення академії,
Університет менеджменту освіти,
Інститут цифровізації освіти
2026р.
5. Організувати і провести цикл семінарівіз формування і розвитку ШІ-грамотності для вчених академії.Розробити етичний кодекс використання ШІ в науковій діяльності, зокрема, передбачивши в ньомудотримання академічної доброчесності, правила цитування та перевірки оригінальності текстів, розподіл відповідальності між науковцем і ШІ тощо.
Відділення загальної середньої освіти і цифровізації освітніх систем,
Інститут цифровізації освіти
2026-2027рр.
6. Визначитиможливості використання ШІ для розширення доступу осіб з особливими освітніми потребами до якісної освіти, забезпечуючи дотриманняпринципівуніверсального дизайну і безбар’єрності, та надати рекомендації щодо можливостей використання технологій ШІ в освіті осіб з особливими освітніми потребами.
Відділення психології та спеціальної педагогіки,
Інститут спеціальної педагогіки і психології імені М. Ярмаченка
2026-2028 рр.
7. Дослідити когнітивні ризики та емоційні наслідкивпливу ШІ насуб’єктиосвітнього процесу.Підготувати методичні рекомендації щодо запобігання негативних впливів цифрових інструментів на основі ШІ на психічний розвиток дитини, зокрема в умовах війни.
Відділення психології та спеціальної педагогіки,
Інститут психології імені Г.С. Костюка
2026-2027 рр.
19:34 21.11.2025