Рецензія на книгу «Топузов О.М., Цепенда І.Є. Навчальна книга в освітньому процесі: національні основи, практика, досвід: монографія / Топузов О. М., Цепенда І. Є. – Київ : Педагогічна думка, 2025. – 208 с. – (Серія «Наукова школа»)».

Подібну монографію чекали давно, оскільки підручникотворення на теренах України – явище, закорінене в історію освіти і книговидання. З другого боку, часи незалежності зумовили найширшу демократизацію в галузі створення навчальної книги, і досвід, накопичений за ці роки, мав бути нарешті узагальненим.

Так і сталося. Автори монографії аналізують завдання, функції, різноманітність навчальної літератури в організації та здійсненні освітнього процесу в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної) і вищої освіти.

У центрі наукової монографії – національні основи, набутий досвід і практика сучасного підручникотворення. Застосований ретроспективний історичний аналіз дає змогу визначити можливості використання навчальних книг у різних його формах: від рукопису навчального призначення – до друкованого видання, а також електронного. Це дає змогу зрозуміти природу труднощів на шляху розвитку національної освітньої літератури.

Монографія складається з шести глав, вступу і післямови; має достатньо серйозну джерельну базу. Написана у стилі фаховох розмови з читачем.

У першому розділі «Навчальна книга в історичній ретроспективі: характер конструювання, способи передачі знань та особливості змістового наповнення» (c. 8–45) йдеться про історію навчальної книги, зокрема й українського підручника.

Другий розділ – «Науково-педагогічне забезпечення освітньої сфери в незалежній Україні крізь призму національного педручникотворення» (с. 46 –78) – присвячено видам і призначенню навчальної книги періоду розбудови незалежної української держави.

«Доступність і компетентнісна спрямованість викладеного метеріалу – основні принципи створення навчальної літератури з природничо-математичнихпредметів» – третій розділ книги (с. 79–113), в якому йдеться про основні вимоги до знань, вмінь і навичок учнів за компетентнісним підходом, що знаходить відображення у сучасній навчальній літературі природничо-математичного напряму.

Навчальній літературі в галузі гуманітарної освіти присвячено четвертий розділ «Наукові засади підручникотворення у сфері гуманітарної освіти: істинність і достовірність фактів, дотримання точності положень і висновків» (с. 114–152), назва якого якраз і розкриває соновну ідею щодо її змісту й методичного забезпечення.

П’ятий розділ – «Особливості навчальної книги для потреб закладів вищої освіти: функціональна і структурна організація, відповідність цілям і сучасним завданням» (с. 153–173) віддзеркалює потреби професіонального становлення майбутніх фахівців, включаючи педагогічні, комунікативні компетентності. Тут само порушено й проблему авторських розробок навчальної літератури.

Розділ «Освітні завдання і сучасна практика створення і використання електронних підручників» (с. 174–195) розкриває чи не найактуальнішу інформацію щодо перспективи навчальної літератури. Зрозуміло, що виклики сьогодення більшою мірою пов’язані з дистанційною освітою, застосуванням ШІ-технологій, відносинами трьюторства в освітньому процесі, на що й орієнтує зміст останнього, шостого, розділу книги.

Цікавою родзинкою монографії є висновки по кожному з розділів, що не лише узагальнюють викладене в опанованій частині,але й націлюють на подальші роздуми у зазначеному руслі.

Список використаних джерел містить понад півтори сотні назв, що є фундаментальними працями, або підручниками сучасних українських авторів, підтверджуючи автентичність національної школи творення навчальної літератури.

На завершення процитуємо авторів монографії, які по суті окреслюють мету й завдання у галузі творення національної навчальної книги: «Сучасне національне підручникотворення, успідкувавши все цінне й корисне з досвіду попередників, з кожною появою нових поколінь підручників, посібників, інших книжкових навчальних засобів забезпечує поступ освітньої сфери, відкриває шляхи у світ знань мільйонам громадян України» (с. 6).

Приймаємо до дії!

Оксана КОНДУР,

декан педагогічного факультету

Карпатського національного

університету

імені Василя Стефаника,

доктор педагогічних наук,

 професор