На базі Яворівського ліцею імені Петра Лосюка відбулася І Всеукраїнська науково-практична конференція «Гуцульська школа як феномен етнопедагогіки: педагогічні ідеї Петра Лосюка у вимірах сучасної освіти», присвячена 90-річчю від дня народження Народного вчителя України, члена-кореспондента НАПН України, почесного професора Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, педагога та дослідника Гуцульщини – Петра Лосюка.

Співорганізаторами конференції виступили Національна академія педагогічних наук України, Творча навчально-наукова лабораторія «Гірська школа Українських Карпат», кафедра початкової освіти та освітніх інновацій Педагогічного факультету Карпатського національного університету імені Василя Стефаника, Яворівський ліцей імені Петра Лосюка.

Конференція об’єднала представників Міністерств освіти і науки України, науковців Національної академії педагогічних наук України, Карпатського національного університету імені Василя Стефаника, дванадцятьох закладів вищої освіти, освітян регіону Українських Карпат, відомих краєзнавців, мистецтвознавців, представників влади, духовенства, народних й заслужених митців, випускників Яворівського ліцею, учнівську молодь та всіх, кому дорога постать Петра Лосюка.

Понад 200 учасників з різних куточків України та зарубіжжя зібралися, щоб вшанувати пам’ять видатного педагога, осмислити його педагогічну спадщину та обговорити актуальні питання розвитку освіти не лише Гуцульщини, а й усієї України.

Під час відкриття конференції ректор Карпатського національного університету імені Василя Стефаника,Валентина Якубів, доктор економічних наук, професор, зазначила:

«Конференція об’єднала науковців, освітян і дослідників, які працюють над збереженням і розвитком українських педагогічних традицій. Особливо цінним є осмислення феномену гуцульської школи – унікального прикладу поєднання національної культури, виховання та сучасних освітніх підходів. Постать Петра Лосюка – це символ відданості українській школі, учням і рідній культурі. Його педагогічні ідеї й сьогодні залишаються актуальними, адже вчать нас будувати освіту, яка поєднує глибоку повагу до традицій із відкритістю до інновацій».

Голова Вченої ради університету Ігор Цепенда, доктор політичних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, наголосив:

 «Петро Лосюк належить до тих освітян, які не просто працювали в школі, а формували цілу філософію української освіти, поєднуючи сучасну педагогіку з глибокими етнокультурними традиціями Карпатського краю. Його наукові ідеї та практичні напрацювання стали важливою основою розвитку гуцульщинознавства та української етнопедагогіки». 

Особливо цінними були відеозвернення Василя Кременя, президента Національної академії педагогічних наук України, доктора філософських наук, професора, дійсного члена (академіка) НАН і НАПН України, який багато років співпрацював з Петром Лосюком у формуванні наукових засад етнопедагогіки та розвитку української національної школи, вітання та доповіді Неллі Ничкало, академіка-секретаря відділення професійної освіти і освіти дорослих НАПН України, доктора педагогічних наук, професора, дійсний члена (академіка) НАПН України, Георгія Філіпчука, доктора педагогічних наук, професора, дійсний члена (академіка) НАПН України, першого заступника голови Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, почесного доктора Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України; Лариси Березівської, доктора педагогічних наук, професора, дійсного члена (академіка) НАПН України, директора державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В.О. Сухомлинського; Ольги Сухомлинської, доктора педагогічних наук,професора, академіка НАПН України, головного наукового співробітника державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В.О. Сухомлинського; Мирослави Вовк, доктора педагогічних наук, професора, члена-кореспондента НАПН України, завідувача відділу змісту і технологій педагогічної освіти Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України; Наталії Філіпчук, доктора педагогічних наук, провідного наукового співробітника відділу змісту і технологій педагогічної освіти Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, член Громадської ради при МОН України..

З вітальним словом до учасників конференції звернулася Олена Попович, головний спеціаліст відділу взаємодії з органами місцевої влади головного управління загальної середньої освіти Директорату шкільної освіти Міністерства освіти і науки України, яка наголосила на унікальності педагогічної спадщини Петра Лосюка, вказала на необхідність її збереження та поширенні кращих практик в освітньому процесі  закладів освіти України.

На пленарному засіданні та під час роботи секцій конференції звучали доповіді про постать Петра Лосюка як засновника гуцульської національної школи в Україні, його «Гуцульську школу» як феномен авторської школи Карпат, педагогіку Петра Лосюка, міжнародний досвід впровадження етнопедагогічних практик Гуцульщини у школах діаспори, підготовку майбутніх учителів початкової школи до реалізації етнокультурного компоненту в умовах мультикультурного класу тощо.

Модераторами конференції виступили директор Яворівського ліцею імені Петра Лосюка Вікторія Лосюк, доктор педагогічних наук, професор кафедри початкової освіти та освітніх інновацій, завідувач творчої навчально-наукової лабораторії «Гірська школа Українських Карпат» Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Інна Червінська, директор регіонального центру народного мистецтва «Гуцульська гражда» Василь Лосюк.

Під час урочистостей відзначено грамотами й подяками науковців та освітян, які продовжують справу Петра Лосюка та розвивають традиції гуцульської школи – Георгія Філіпчука, Світлану Романюк, Лесю Королик, Наталію Філіпчук, Вікторію Лосюк, Ларису Корж-Усенко, Василя Лосюка. Медаллю «Будівничий України» нагороджено завідувачку творчої навчально-наукової лабораторії «Гірська школа Українських Карпат» Інну Червінську.

На конференції започатковано гуманітарну акцію науковців «Подаруй Яворівському ліцею імені Петра Лосюка книгу». До акції доєдналися усі учасники наукового форуму, які поповнили шкільну бібліотеку раритетними науковими виданнями.

Щиро вдячні Вікторії та Василю Лосюкам – родині Петра Лосюка, педагогічному колективу Яворівського ліцею імені Петра Лосюка – за чудову організацію конференції, теплу атмосферу, гостинність і збереження пам’яті про видатного педагога. Завдяки їхній праці та відданості такі заходи не лише об’єднують людей, а й допомагають зберігати й передавати наступним поколінням духовну та культурну спадщину нашого народу.

За результатами конференції ухвалено резолюцію, яка стане дороговказом для популяризації автентичної педагогічної спадщини Петра Лосюка та збереження етнокультурних надбань Гуцульщини.

Довідково

Лосюк Петро Васильович (1936–2020)  – видатний український педагог, член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України (обраний у 1994 році), кандидат педагогічних наук та Народний вчитель України. 

Основні досягнення та діяльність:

·        Фундатор гуцульської школи: Петро Лосюк присвятив життя розвитку освіти в гірських регіонах. Він був багаторічним директором Яворівської школи на Косівщині, яка у 1994 році першою в Україні отримала офіційний статус авторської школи.

·        Педагогічна концепція: Розробив та впровадив систему «Гуцульщинознавства», яка базується на вихованні молоді через народне мистецтво, традиції та побут Гуцульщини.

·        «Школа здібностей»: Створив унікальну модель навчання, де академічні знання поєднувалися з професійною підготовкою до життя та господарювання в умовах гірської місцевості.

·        Наукова спадщина: Автор понад 80 наукових праць, серед яких знакові книги: «Декоративно-прикладне мистецтво в школі», «Гуцульська школа» та «Хрестоматія з гуцульщинознавства». 

Нагороди та визнання:

·        Звання «Народний вчитель України».

·        Звання «Заслужений вчитель УРСР».

·        Лауреат премії імені В. І. Вернадського.

·        Нагороджений численними медалями МОН та НАПН України. 

Петро Васильович пішов із життя 11 лютого 2020 року на 84-му році життя. Його внесок у розвиток етнопедагогіки та національної школи залишається одним із найбільш значущих у сучасній українській освіті.

РОЗШИРЕНА ІНФОРМАЦІЙНА ДОВІДКА

Петро Васильович Лосюк, член-кореспондент Національної академії наук України, кандидат педагогічних наук (1974 р.), Заслужений вчитель України та Народний учитель України, почесний професор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, голова Гуцульської освітянської ради, завідувач науково-дослідної лабораторії «Гуцульська етнопедагогіка та гуцульщинознавство» НАПНУ. Нагороджений знаками «Відмінник народної освіти УРСР» (1979 р.) та «Відмінник освіти срср» (1985 р.), медалями А.С.Макаренка, «Василь Сухомлинський», «Костянтин Ушинський», «Григорій Сковорода», «За заслуги перед Прикарпаттям», «20 років незалежності України», «Володимир Мономах». Лауреат всеукраїнської премії ім. Володимира Вернадського, обласної премії ім. Мирослава Стельмаховича, районної премії ім. Ігоря  Пелипейка.

Петро Василь Лосюк народився 4 березня 1936 року в  Яворові що на Косівщині. Середню освіту здобув у Косові, куди щотижня ходив пішки по 12 км в одному напрямку впродовж трьох років, оскільки в селі на той час середньої школи не було.  По завершенні школи – служба в армії, а потім навчання в Станіславському педінституті, на фізико-математичному  факультеті, який він з відзнакою закінчив у 1962 року. Міг залишитися в обласному центрі, але повернувся в рідне село, де  працював учителем математики та фізики. 

Ставши 1963-го року директором Яворівської школи, спільно з педагогічним колективом працював над зміцненням навчально-матеріальної бази закладу освіти. Перспективним завданням вважав відновлення середньої школи в селі. З цією метою систематично проводилась педагогічна освіта батьків (бесіди, лекції, конференції концерти, огляд виставок, індивідуальна робота та ін.). У 1967 р. восьмирічну школу реорганізували в середню.

У цей час з допомогою колгоспу споруджено будинок для вчителів (оскільки багато вчителів були не місцевими) і добудовано будинок для пришкільного інтернату, де проживали учні з інших сіл та ті, які мешкали на віддалених присілках села Яворів. Спільними зусиллями обладнано кабінети української мови і літератури, математики, фізики, хімії, біології, історії, іноземної мови, початкової військової підготовки, трудового навчання. Запроваджена професійна підготовка старшокласників з тракторної справи та ліжникарства. Організовано підвіз дітей до школи і зі школи додому колгоспним і маршрутними автобусами, налагоджено роботу шкільної їдальні

З переходом до обов′язкової загальної середньої освіти в 1979 р. в Яворівській школі її здобували 78 дев′ятикласників з Яворова та сусідніх сіл. Назріла потреба в будівництві нової школи. І в 1982 році було введено в дію нову типову триповерхову школу, збудовану за кошти колгоспу. В ній обладнали 25 найсучасніших на той час навчальних кабінетів, в тому числі і комп′ютерний клас. Спочатку були ПК «Корвет», а в 1991 році Яворівська середня школа  – одна з  перших трьох шкіл в області, стала працювати за проектом «Пілотних шкіл» (випереджаючих), одержавши клас з ПК ІВМ PS/2 із базовим програмним забезпеченням.

1974-го (у москві) захистив кандидатську дисертацію на тему: «Моральне виховання старшокласників у процесі оволодіння народним декоративно-прикладним мистецтвом». Тематику дисертації обрано відповідно реалій життя та діяльності сільської школи. Молодий директор запровадив у школі вивчення різьби, бондарства, вишивки, ліжникарства, чим дуже зацікавив сільську дітвору.

Петро Васильович Лосюк вперше розробив теоретичні засади та методичні особливості виховного потенціалу й можливостей занять учнів декоративно-прикладним мистецтвом.

У поєднанні мистецтва і педагогіки експериментально підтвердив необхідність і педагогічну доцільність інтеграції мистецтва й трудового навчання в школах України.

1979-го вийшла в світ книжка «Декоративно-прикладне мистецтво в школі». Педагог опублікував десятки статей, брав участь у роботі багатьох наукових конференцій, педагогічних читаннях, семінарах – від районних до міжнародних. За багаторічну наукову й педагогічну діяльність обраний членом-кореспондентом Академії педагогічних наук України (1994). Неодноразово обирався делегатом 4-го республіканського з’їзду вчителів (1977) і 2-го Всеукраїнського з’їзду працівників освіти і науки (2001).

  В травні 1991 року Петро Лосюк запросив до Яворова представників освітян з Верховинського, Вижницького, Косівського, Надвірнянського, Путильського і Рахівського районів та міста Яремчі. Ця зустріч стала знаковою в історії шкільництва Гуцульщини. Адже зібралися разом педагоги Гуцульщини, колись пошматованої державами, а тепер розмежованої адміністративними кордонами трьох областей і семи районів. Під час зустрічі педагоги домовилися спільно працювати над створенням української національної школи, в діяльності якої необхідно врахувати природні, історичні, економічні, етнографічні, культурні умови гірського краю. А через два роки, в серпні 1993 року, під час зустрічі освітян в Рахові організаційно оформлено створення органу – Гуцульської освітянської ради (ГОР).

У 2017 році відбулося виїзне засідання Комітету Верховної Ради з питань науки і освіти, під час якого розглядалося питання «Гірська загальноосвітня школа: стан, проблеми, перспективи розвитку (на прикладі Івано-Франківської області)». Впродовж першого дня учасники виїзного засідання відвідали відому своїм досвідом Яворівську загальноосвітню школу І–ІІІ ступенів Косівської районної ради, імідж якої створював упродовж п’ятдесяти років її директор, член-кореспондент НАПН України Петро Лосюк. На базі школи відбулося засідання круглого столу «Розвиток нової української школи в гірській місцевості» за участю керівників місцевих органів управління освітою Івано-Франківської області, директорів ЗЗСО гірських районів Українських Карпат. Результати виїзного засідання висвітлено в науковому фаховому виданні «Гірська школа Українських Карпат». В Яворівському ліцеї імені Петра Лосюка відбуваються урочистості, відзначення пам’ятних дат і подій, ювілейних дат, численні семінари та конференції.

Вікторія Лосюк, директор Яворівського ліцею

Інна Червінська, доктор педагогічних наук, професор Карпатського національного університету імені Василя Стефаника