На засіданні Президії НАПН України 17 березня розглянуто питання «Про результати виконання та впровадження прикладного наукового дослідження «Науково-методичні засади інтеграції позашкільної освіти та позаурочної діяльності в умовах повоєнного відновлення країни» (2024-2025 рр.), виконаного відділом позашкільної освіти Інституту проблем виховання НАПН України».

З доповіддю виступила Олена Литовченко, завідувач відділу позашкільної освіти Інституту проблем виховання НАПН України, доктор педагогічних наук, старший науковий співробітник.

Від комісії слово мав Микола Головко,заступник директора з наукової роботи Інституту педагогіки НАПН України, член-кореспондент НАПН України, доктор педагогічних наук, професор (голова комісії).

В обговоренні питання взяла участь Ганна Суркова,директор комунального позашкільного навчального закладу «Кіровоградський обласний центр дитячої та юнацької творчості».

З коментарями й оцінкою проведеного дослідження виступили академіки-секретарі відділень Віталій Панок і  Світлана Сисоєва.

Підводячи підсумок за результатами доповідей і виступів, президент НАПН України Василь Кремень наголосив на актуальності дослідження й значущих його результатах. Зокрема він зауважив, що позашкільна освіта якраз дозволяє максимально зосередити увагу на розвиткові особистості відповідно до її здібностей і уподобань, саме поєднання позашкільної освіти й позаурочної діяльності учнів забезпечує максимальну доступність. Ще раз академік В.Г. Кремень наголосив на концепції людиноцентризму в освіті як способі реалізації особистісного підходу, врахування суб’єкт-суб’єктного фактору у становленні особистості, а також принципів реалізації особистості у різноманітній діяльності з урахуванням настанов з психології розвитку.

Дослідження було виконано впродовж 2024–2025 рр. Здійснено колективом учених у складі 5 осіб.

Дослідження передбачало розроблення механізмів реалізації потенціалу позашкільної освіти щодо: забезпечення доступу здобувачів освіти до якісних освітніх послуг за місцем проживання, створення безпечних освітніх просторів, надолуження освітніх утрат, здійснення соціально-педагогічної та психосоціальної підтримки дітей, утвердження української національної ідентичності.

На другому (експериментально-впроваджувальному) етапі (2025 р.) дослідження проведено всеукраїнське опитування педагогів закладів позашкільної освіти та здобувачів освіти.

За результатами опитування встановлено таке:

позашкільна освіта має значний потенціал щодо надання психосоціальної підтримки дітям і молоді; у закладах позашкільної освіти реалізуються різноманітні заходи, програми, проєкти, спрямовані на надання психосоціальної підтримки учням і батькам, соціальну реабілітацію ветеранів та членів їхніх сімей, підтримку тих, хто її потребує (72,2%) тощо;

вагомий досвід та потенціал закладів позашкільної освіти щодо створення інклюзивного і безбар’єрного освітнього середовища(залучення до позашкільної освіти дітей та молоді з особливими освітніми потребами, реалізації освітніх програм, проєктів, заходів, спрямованих на соціалізацію та соціальну реабілітацію дітей, які постраждали внаслідок війни);

значні можливості позашкільної освіти щодо утвердження української національної ідентичності учнів. Так, 93,5% респондентів зазначили про те, що в їхньому закладі реалізуються національно-патріотичні, військово-патріотичні програми/проєкти/заходи; навели численні приклади таких заходів. Такі проєкти залучають до участі дітей, які вимушено залишили місце проживання, перебувають в інших країнах; тісно пов’язані з волонтерською діяльністю закладів позашкільної освіти;

в умовах війни та повоєнного відновлення основними засадами вдосконалення змісту позашкільної освіти є такі: підвищення уваги до становлення української національної ідентичності (64,7%); формування компетентностей самозахисту, основ кібербезпеки, медіаосвіти, інших компетентностей, важливих в умовах воєнного стану (64,1%); створення умов для психосоціальної підтримки учасників освітнього процесу (50,2%); залучення учнів і учениць до соціальних практик, волонтерства (48,8%) та інші;

інтеграція (узгодження) змісту позашкільної освіти й позаурочної діяльності в умовах воєнного часу може сприяти вирішенню проблем доступності освітніх послуг/безбар’єрності, компенсації освітніх утрат (значною мірою – 40,4%; частково – 53,9%).

Узагальнення результатів опитування здобувачів освіти уможливили формування таких висновків:

здобувачі освіти (11-19 років) переживають значні труднощі, зумовлені російсько-українською війною. Зокрема,постійну тривогу за себе і близьких відчуває 67,5 % опитаних; невизначеність майбутнього тривожить 57,5 % респондентів; втрата зв’язків із друзями, які переїхали, болісно сприймається 45,2% респондентів; 43,1 % опитаних відмітили складність із вибором майбутньої професії та продовженням навчання (тощо).

З’ясовано, що підлітки вважають надзвичайно важливою підтримку інших людей, які постраждали від війни, насамперед, підтримку військових. 75,2 % відповіли, що волонтерство й підтримка в умовах війни є «дуже важливими» для них.

Встановлено, що позашкільна освіта відповідає суб’єктивним очікуванням здобувачів освіти; в умовах викликів воєнного часу можливість мати хобі/улюблені позашкільні заняття є «дуже важливою» для підлітків (87,3%).

За результатами опитування розроблено рекомендації щодо розвитку позашкільної освіти в умовах воєнного часу та повоєнного відновлення, які увійшли до препринту (аналітичні матеріали центральним органам виконавчої влади України).

Основні результати наукового дослідження полягають у тому, що вперше розроблено науково-методичне забезпечення інтеграції змісту позашкільної освіти та позаурочної діяльності в умовах війни та повоєнного відновлення країни. Зокрема: 

‒    Визначено ціннісні основи змісту позашкільної освіти та позаурочної діяльності в умовах воєнного часу і повоєнного відновлення: українські національні цінності; європейські цінності; причетність до соціальних практик і волонтерства;

‒     розробленокритерії змісту позашкільної освіти та позаурочної діяльності в умовах війни та повоєнного відновлення країни (відповідність чинним нормативно-правовим документам у сфері освіти; відповідність завданням розвитку та освіти дітей та молоді; науковість, системність, послідовність, наступність викладу навчальної інформації; урахування національних пріоритетів і міжнародних освітніх тенденцій; реалізація ціннісного компонента у змісті, його українознавче наповнення; створення можливостей для реалізації принципів інклюзивності і безбар’єрності у освітньому процесі; узгодження змісту з освітніми галузями; відсутність різних видів дискримінації; емоційна безпека та травмочутливість);

‒     визначенонапрями інтеграції змісту позашкільної освіти та позаурочної діяльності, які відповідають напрямам позашкільної освіти (еколого-натуралістичний, художньо-естетичний, гуманітарний (іншомовна освіта), соціально-реабілітаційний) та узгоджуються із освітніми галузями: мовно-літературна (іншомовна освіта); мистецька (декоративно-ужиткове мистецтво); природнича (еколого-біологічна освіта); соціальна і здоров’язбережувальна (соціальні компетентності, психосоціальна підтримка);

‒     узагальненомеханізми інтеграції змісту позашкільної освіти і позаурочної діяльності: мережева взаємодія; узгодження тематик гурткової роботи з освітніми програмами;адаптація навчальних програм з позашкільної освіти для факультативів; спільне викорисатання матеріально-технічної бази; спільна реалізація проєктів (національно-патріотичних, волонтерських, STEM, мистецьких, у рамках профільної освіти);проведення івентів, конкурсів, змагань, флешмобів тощо, які залучають широке коло учнів закладів освіти із використанням дистанційних та змішаних форматів;організація роботи творчих об’єднань на базі закладів загальної середньої освіти та інші;

‒     розробленота реалізовано змістово-методичне забезпечення інтеграції позашкільної освіти тапозаурочної діяльності, а саме: навчальні програми з позашкільної освіти,які схвалено для використання в освітньому процесі (художньо-естетичного напряму: «Народні ремесла», «Витинанка», соціально-реабілітаційного напряму «Основи психосоціальної підтримки для підлітків»); соціальні проєкти: просвітницький онлайн-проєкт: «Боротьба за незалежність: історія і сучасність», Барнахус-клас Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді МОН України (проєкт, спрямований на підтримку дітей та підлітків, які постраждали внасідок війни); актуальні методичні матеріали, зокрема щодо формування англомовної комунікативної компетентності як інструменту підтримки національної ідентичності українських учнів за кордоном в умовах війни.

Подальшого розвитку набули положення щодо реалізації соціальних функцій позашкільної освіти й позаурочної діяльності в умовах воєнного часу та повоєнного відновлення (соціально-педагогічна і психосоціальна підтримка учасників освітнього процесу, зокрема дітей із сімей внутрішньо переміщених осіб, дітей та молоді, які мають особливі освітні потреби, та дітей, які постраждали внаслідок війни).

Практичне значення результатів прикладного наукового дослідження полягає у створенні науково-методичних основ для реалізації сучасного змісту позашкільної освіти та позаурочної діяльності з урахуванням нормативних вимог та актуальних освітніх завдань (створення середовища українських національних цінностей, надолуження освітніх утрат, формування актуальних компетентностей; залучення дітей та молоді до соціальних практик, волонтерства та інші); сприятиме оновленню змісту підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

За результатами дослідження опубліковано препринт (аналітичні матеріали центральним органам виконавчої влади України) «Інтеграція змісту позашкільної освіти та позаурочної діяльності для безбар’єрного доступу дітей до якісних освітніх послуг»; методичний посібник «Інтеграція змісту позашкільної освіти та позаурочної діяльності в умовах повоєнного відновлення країни».

Вагомою є співпраця відділу із закладами позашкільної освіти. Відділом позашкільної освіти у співпраці з Комунальним позашкільним навчальним закладом «Кіровоградський обласний центр дитячої та юнацької творчості», Центральноукраїнським державним університетом імені Володимира Винниченка за підтримки МОН України започаткованощорічну Всеукраїнську науково-практичну інтернет-конференцію «Вдосконалення позашкільної освіти в умовах сучасних трансформацій» (Кропивницький, 19 березня 2024 р.; 25 квітня 2025 р.). Відбувається активне науково-методичне співробітництво із Національним еколого-натуралістичним центром учнівської молоді МОН України. Відділ позашкільної освіти є співорганізатором щорічної Всеукраїнської науково-педагогічної конференції «Сучасні тенденції підвищення якості освіти» (Profi NENC).

Важливим аспектом діяльності відділу є участь у підвищенні кваліфікації педагогічних працівників. Науковцями відділу розроблено та проведено цикл лекцій у межах курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

Результати наукового дослідження упроваджено у розроблених за участі співробітників відділу документах:

•      Проєкт Концепції розвитку позашкільної освіти (наказ МОН України від 29.04.2024 р. № 590 Про утворення робочої групи з розроблення Концепції розвитку позашкільної освіти);

•      Проєкт описів предметних областей спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти (у складі підкомісії I10 Соціальна робота та консультування, I11 Дитячі та молодіжні служби) (наказ МОН України № 535 від 02.04.2025 р.).