8 травня в Інституті професійної освіти НАПН України відбулася VI Міжнародна науково-практична конференція «Професійна освіта в умовах цифрової трансформації та технологічної модернізації: виклики та перспективи розвитку», присвячена 20-річчю з дня заснування наукової установи. Масштабний захід об’єднав представників наукової спільноти, органів державної влади, закладів професійної, фахової передвищої та вищої освіти, роботодавців, міжнародних партнерів і молодих дослідників для обговорення актуальних тенденцій розвитку професійної освіти в умовах цифрової трансформації суспільства, європейської інтеграції та воєнного часу.

Співорганізаторами конференції виступили: Міністерство освіти і науки України, Національна академія наук України, Інститут кібернетики імені В. М. Глушкова й Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського НАН України, Науково-дослідний інститут інтелектуальної власності Національної академії правових наук України, Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова, Інститут громадського здоров’я імені О.М. Марзєєва Національної академії медичних наук України, Інститут культурології й Інститут проблем сучасного мистецтва Національної академії мистецтва України, Київська православна богословська академія, а також провідні наукові установи й міжнародні партнери з Німеччини, Польщі та Словаччини. Робота конференції проходила в онлайн-форматі на платформі Microsoft Teams.

Модеруванняпленарного засідання здійснював доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, заступник директора з наукової роботи Інституту професійної освіти НАПН України Микола Пригодій.

Під час пленарного засідання було представлено доповіді, присвячені ключовим проблемам і перспективам розвитку професійної освіти. Академік НАПН України Нелля Ничкало акцентувала увагу на історії становлення Інституту й успішному забезпеченні ним науково-методичногосупроводу розвитку професійної та фахової передвищої освіти. Президент Конфедерації роботодавців України Олексій Мірошниченкоокреслив сучасні вимоги роботодавців до цифрових навичок працівників і означив перспективні компетентності, необхідні для ринку праці майбутнього.

Значний інтерес учасників викликала доповідь Валентини Радкевич щодо трансформації професійної освіти в Україні та адаптації глобальних інновацій до національних викликів воєнного часу. У своєму виступі вона наголосила на стратегічному значенні професійної освіти для відновлення економіки України, розвитку людського капіталу й забезпечення конкурентоспроможності держави в умовах глобальних технологічних змін. Міжнародний аспект розвитку професійної освіти було представлено у виступі викладача Українського вільного університету Петера Гількеса, присвяченому міжнародному освітньо-науковому партнерству задля інноваційного розвитку професійної освіти України.

Окрему увагу учасники приділили питанням збереження культурної спадщини в умовах цифровізації суспільства (Катерина Бех), викликам організації освітнього процесу в закладах фахової передвищої освіти в умовах воєнного стану (Олександр Сайчук), впровадженню інноваційних підходів до методичного супроводу діяльності закладів професійної освіти (Олена Гришаєва) та особливостіформування сучасного освітньо-професійного середовища (Тетяна Стойчик).

У межах конференції працювали п’ять тематичних секцій, зміст яких презентовано широкою проблематикою функціонування освітньої галузі в умовах технологічної модернізації і цифровізації суспільства. Секція «Використання цифрових технологій та штучного інтелекту у професійній підготовці сучасного фахівця» була присвячена впровадженню технологій штучного інтелекту в освітній процес, розвитку цифрових компетентностей, smart-технологій, персоналізованого навчання та цифрової трансформації професійної підготовки в різних галузях. Учасники розглянули проблеми інтеграції генеративного штучного інтелекту в професійну освіту, питання цифрової грамотності педагогів і студентів, використання онлайн-ресурсів, симуляційного навчання та 3D-моделювання. Значну увагу було приділено міжнародному досвіду цифрової трансформації освіти, зокрема практикам Польщі, США, Китаю та інших країн.

Під час роботи секції «Забезпечення якості фахової передвищої освіти: механізми інституційної стійкості»обговорювалися питання цифрової трансформації як чинника стійкості закладів освіти, забезпечення якості професійної підготовки, розвитку критичного мислення здобувачів освіти, формування правової компетентності та впровадження інноваційних технологій у професійну підготовку. Окремий інтерес викликали доповіді міжнародних партнерів із Польщі, Словаччини, Таджикистану, присвячені інтернаціоналізації освіти та оптимізації ресурсів у закладах освіти.

У межах секції «Інноваційні підходи до професійної підготовки фахівців для сучасного ринку праці»учасники зосередили увагу на питаннях енергоефективності, сталого розвитку, дуальної освіти, формування професійних компетентностей та модернізації змісту професійної підготовки відповідно до вимог Industry 4.0. Значну увагу було приділено підготовці фахівців будівельної галузі, розвитку проєктного навчання, екоорієнтованого освітнього середовища та впровадженню інноваційних методик професійно-практичної підготовки.

Секція «Соціальний вимір професійної освіти: професійна орієнтація та життєстійкість особистості»охопила питання професійної орієнтації молоді, кар’єрного консультування, розвитку життєстійкості, емоційного інтелекту, softskills та психолого-педагогічної підтримки учасників освітнього процесу. Учасники обговорили сучасні підходи до професійного саморозвитку педагогів, підтримки здобувачів освіти в умовах війни та інтеграції цифрових технологій у формування професійної культури майбутніх фахівців.

Під час роботи секції «Стандарти якості професійної освіти: європейський досвід для України» було представлено кращі європейські практики забезпечення якості професійної освіти, міжнародний досвід взаємодії освіти й бізнесу, упровадження мікрокваліфікацій, незалежного оцінювання результатів навчання та професійної підготовки в умовах сталого розвитку. Особливу увагу приділено адаптації європейських моделей професійної освіти до українських реалій та потреб повоєнного відновлення держави.

За результатами роботи секцій виступили модератори: Владислав Белан, Олена Тітова, Тетяна Герлянд, Дмитро Закатнов, Світлана Кравець. Вони наголосили на необхідності подальшого розвитку цифрового освітнього середовища, посилення міжнародного партнерства, впровадження технологій штучного інтелекту, підтримки інституційної стійкості закладів освіти та модернізації професійної підготовки відповідно до сучасних викликів.

Підсумком конференції стало ухвалення рекомендацій щодо подальшого розвитку професійної освіти України в умовах цифрової трансформації, європейської інтеграції та післявоєнного відновлення держави. Закриваючи конференцію, Валентина Радкевич подякувала учасникам за активну участь, плідну наукову дискусію та спільну роботу над формуванням сучасної моделі професійної освіти України.

Відеозапис міжнародної конференції доступний на YouТube-каналі Інституту професійної освіти НАПН України за покликанням: https://youtu.be/CjcFWFqen2s?si=N29NkNtEGkm3tZdc